«Герань-5» стане ще швидшою: експерт попередив про плани РФ

Храпчинський пояснив, що на попередніх моделях реактивний двигун росіяни розміщали відкрито на пілоні над фюзеляжем, а в нових – його перенесли усередину кормової частини корпусу.

Експерт припустив, що таким чином російські конструктори намагаються позбутися низки аеродинамічних проблем та підготувати безпілотник до польоту на швидкостях до 700 км/год.

Навіщо двигун перенесли всередину

Храпчинський зазначив, що у перших варіантах “Герані-5” РФ використовувала невеликий китайський турбореактивний двигун Telefly, встановлений над корпусом. Таке рішення дозволяло відносно просто інтегрувати силову установку в конструкцію апарата.

Однак зі збільшенням швидкості зовнішнє розташування двигуна стало більшою проблемою, оскільки пілон і сам двигун створюють додатковий аеродинамічний опір. На високих швидкостях цей фактор суттєво впливає на ефективність апарата, особливо якщо йдеться про використання малопотужного реактивного двигуна, зазначив експерт.

Він додав, що є й інша проблема. Двигун, встановлений високо над корпусом, зміщує лінію тяги, що змушує апарат постійно коригувати положення, а це в свою чергу знижує його ефективність.

А от перенесення силової установки всередину фюзеляжу дозволяє змінити ситуацію. Двигун краще вписується в аеродинамічний контур, зникає зовнішній пілон, а лінія тяги наближається до поздовжньої осі апарата.

“Це потенційно дає змогу зменшити опір та ефективніше використовувати тягу двигуна”, – зазначив Храпчинський.

За швидкість доводиться платити дальністю

Водночас таке рішення має суттєві недоліки, підкреслив Храпчинський. Він пояснив, що внутрішнє розміщення реактивного двигуна вимагає додаткового простору для самого агрегату, повітрозабірних каналів, вихлопної системи та термозахисту. Цей об’єм неможливо використати для розміщення пального.

Для реактивного безпілотника це особливо важливо, оскільки турбореактивний двигун споживає значну кількість пального. Тому збільшення швидкості потенційно може відбуватися ціною скорочення дальності польоту.

Ще одна проблема – температура. Храпчинський зазначив, що гарячі частини турбореактивного двигуна та вихлопна система потребують ефективного відведення тепла. За високих температур композитні матеріали корпусу можуть пошкоджуватися, тому конструкторам необхідно застосовувати теплозахист, металеві екрани та інші рішення. Це збільшує масу, складність і собівартість виробництва безпілотника.

Росія намагається випередити дрони-перехоплювачі

Імовірною причиною поспіху з підвищенням швидкості Храпчинський назвав  розвиток українських засобів боротьби з реактивними безпілотниками.

Якщо ціль рухається зі швидкістю близько 400–450 км/год, перехоплювачу легше наздогнати її а збільшення швидкості цілі до 700–800 км/год значно ускладнює перехоплення.

“Мета ворога проста – вивести “Герань-5″ із зони ураження дешевих дронів-перехоплювачів і знову змусити нас витрачати на неї дефіцитні ракети великих комплексів ППО”, – висловив думку експерт.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover