У США викрили мережу Кремля: замовні вбивства в Америці та диверсії в Європі

Дональд Трамп неодноразово наголошував, що добре знає Володимира Путіна, і публічно висловлював упевненість, що російський президент не піде на пряму війну з Європою.

Історія виглядає особливо контрастно на тлі іншого скандалу, який майже одночасно спалахнув у США. Американські медіа повідомили, що російський бізнесмен Умар Кремльов оплатив частину святкувань після весілля Дональда Трампа-молодшого, хоча генпрокурор США Тодд Бланш заявив, що наразі не бачить підстав для розслідування цього епізоду.

Юридично ці дві історії між собою не пов’язані, і змішувати їх в одну справу було б неправильно. Але політичний контраст очевидний: поки Білий дім намагається домовлятися з Кремлем і говорить про можливість нового формату відносин із Москвою, американські прокурори звинувачують людей, які, за даними слідства, працювали на російські спецслужби та намагалися організувати насильницькі операції вже на території самих Сполучених Штатів.

Прокуратура США звинувачує мережу російських спецслужб

Як повідомило Міністерство юстиції США, федеральна прокуратура висунула обвинувачення п’ятьом особам, яких слідство вважає учасниками мережі, що працювала на російські спецслужби. Їм інкримінують підготовку вбивств російських опозиціонерів, вербування виконавців у США та організацію диверсій проти цивільної й військової інфраструктури в країнах Європи, які підтримують Україну.

Це важлива деталь: йдеться не про повідомлення анонімних джерел або політичні звинувачення опонентів Трампа. Заяву зробило Міністерство юстиції США, очолюване представником його адміністрації, а обвинувальний акт оприлюднила федеральна прокуратура Південного округу Нью-Йорка.

Генеральний прокурор США Тодд Бланш наголосив, що завдання американської влади — не дозволити противникам Сполучених Штатів застосовувати насильство й терор на американській території.

Міністерство юстиції стверджує, що мережа діяла щонайменше з 2024 року. Її учасники нібито вели спостереження за російськими дисидентами, підшукували виконавців для замовних убивств і координували теракти та диверсії у країнах Європи.

За версією слідства, одним із об’єктів був відомий російський опозиціонер, який мешкає у США. В обвинувальному акті він проходить як «Жертва-1».

Американська прокуратура стверджує, що учасники мережі спочатку найняли людину у США для стеження за потенційною жертвою. Вона фотографувала пов’язані з опозиціонером адреси й передавала матеріали замовникам.

Після цього, за даними слідства, Яїдель Дельгадо Суарес та Анхель Едуардо Кастро запропонували цьому жителю США 40 тисяч доларів за те, щоб «усунути» або змусити «зникнути» ціль. Коли він відмовився особисто вбивати людину, його запитали, чи не знає він когось, хто погодиться виконати таку роботу.

Ще один епізод стосувався іншого російського опозиціонера, який живе у Литві.

За версією прокуратури, 63-річний Юрій Храмєєв запропонував громадянину США близько 25 тисяч доларів за вбивство цієї людини.

Причину Храмєєв, як стверджують прокурори, пояснив тим, що опозиціонер «поширює бруд» про Росію та «спотворює історію».

В обвинувальному акті також наводяться слова Храмєєва про можливі способи нападу — пляшка із запальною сумішшю або ніж. Після того як завербований американець відмовився, йому запропонували «простішу» роботу: підпалити склад або електричну підстанцію.

За даними американського слідства, Храмєєв прямо пояснив, що цілями мають бути держави, які допомагають Україні, і говорив про «серйозні гроші за серйозну роботу».

Помічник генерального прокурора США з питань національної безпеки Джон Айзенберг заявив, що обвинувачені, за версією слідства, діяли як частина глобальної мережі найманих убивць і намагалися вербувати американців та іноземців для насильницьких операцій за вказівкою Кремля.

Головний федеральний прокурор Південного округу Нью-Йорка Джеймі Макдоналд сформулював це не менш жорстко: за його словами, обвинувачені, працюючи на російські спецслужби, вступили у змову, щоб сіяти руйнування й хаос у різних країнах, зокрема безпосередньо у США.

Усі п’ятеро фігурантів наразі залишаються на волі.

Їх звинувачують у змові з метою фінансування тероризму, що передбачає до 20 років ув’язнення. Юрію Храмєєву, Суаресу та Кастро також інкримінують змову з метою вбивства за наймом, максимальне покарання за яку становить 10 років.

Водночас важливо дотримуватися юридичної точності: це обвинувальний акт, а не вирок. Усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено в суді.

Хто стоїть за мережею

Американська прокуратура називає трьох обвинувачених високопоставленими учасниками мережі.

Юрій Храмєєв, відомий також як «полковник Юрій», — колишній полковник російських спецслужб. За даними Мін’юсту США, він займався вербуванням людей для замовних убивств російських дисидентів.

Його 27-річний син Кирило Храмєєв, як стверджують американські прокурори, є офіцером ФСБ.

До справи також залучено 35-річного кубинця Яїделя Дельгадо Суареса, якого американська влада називає активним вербувальником, та 22-річного громадянина Венесуели Анхеля Едуардо Кастро.

Для США ця справа стала рідкісним публічним прикладом обвинувачень у підготовці вбивства, яке, за версією прокуратури, підтримувалося структурою російських спецслужб і мало відбутися безпосередньо на американській території.

Підпали у Польщі та Чехії

На цьому історія не закінчується.

Розслідування «Агентства. Новости» зіставило американський обвинувальний акт із низкою раніше відомих диверсій у Польщі, Чехії, Литві та Румунії. Центральною фігурою в цих епізодах виявився Дурруті, якого Мін’юст США називає одним із координаторів мережі.

У червні 2024 року Дурруті, за даними американських прокурорів, переказав одному з учасників мережі понад тисячу доларів у криптовалюті та займався його логістикою під час поїздки до Чехії.

В обвинувальному акті не назване ім’я виконавця. Однак описані обставини збігаються зі справою громадянина Колумбії Андреса Альфонсо де ла Хоса де ла Круса, яку розслідувала польська прокуратура.

За даними польських правоохоронців, 23 та 30 травня 2024 року він підпалив склади будівельних матеріалів у Варшаві та Радомі.

Після цього, 6 червня, він підпалив три автобуси у депо празької транспортної компанії й готував ще одну атаку.

Після затримання чоловік заявив, що його найняли для підпалу за три тисячі доларів.

Чеський суд згодом визнав його винним у терористичному нападі та засудив до восьми років ув’язнення.

Саме такі епізоди показують, наскільки буденно й дешево може виглядати сучасна диверсійна війна.

Не обов’язково посилати до Європи офіцера ФСБ із дипломатичним паспортом. Достатньо знайти людину, якій потрібні кілька тисяч доларів, оплатити дорогу, дати адресу й попросити щось підпалити.

Литовський слід і допомога Україні

У вересні 2024 року, як випливає з американського обвинувачення, Дурруті координував ще одну операцію — цього разу проти литовської компанії у Шяуляї.

Ішлося про TVC Solutions, яка зберігала мобільні станції радіоелектронного аналізу вартістю близько 1,5 млн євро, призначені для Збройних сил України.

17 та 22 вересня було здійснено дві спроби підпалу.

Перша група виконавців відмовилася доводити задум до кінця через появу перехожих. Учасники другої групи вирішили, що пожежа почалася, хоча насправді істотної шкоди завдано не було.

У січні 2026 року прокуратура Литви передала до суду справу шести громадян Росії, Білорусі, Куби, Колумбії та Іспанії.

Їх звинувачують в участі в організованій терористичній групі, фінансуванні тероризму та замахах на теракти.

У цій же справі в Колумбії був затриманий 21-річний Хесус Рамос Сантос, який виріс у Санкт-Петербурзі та має російське громадянство.

Самого Дурруті оголосили в міжнародний розшук як одного з ймовірних координаторів операції.

Ще один епізод веде до Румунії

Сліди тієї ж мережі, за даними європейських розслідувань, ведуть і до Румунії.

Дурруті під псевдонімом Dios, як повідомляли LRT, DW та інші європейські медіа, завербував колишнього колумбійського військовослужбовця Луїса Альфонсо Мурільйо Діоса.

У липні 2024 року той мав підпалити об’єкт із переробки відходів.

Виконавець проводив розвідку місцевості, але був затриманий румунськими спецслужбами ще до здійснення диверсії.

У 2025 році румунський суд засудив його до шести років ув’язнення.

Таким чином, те, що спочатку могло виглядати як окремі кримінальні історії в різних країнах, поступово складається у значно більшу картину.

Підпали у Польщі. Автобусне депо у Празі. Військово важливий об’єкт у Литві. Підготовка диверсії в Румунії. Стеження за опозиціонерами. Спроби замовити їхні вбивства.

І тепер — американське обвинувачення, яке описує ці епізоди як частини мережі, що працювала на російські спецслужби.

«Полковник Юрій» і його біографія

Окремої уваги заслуговує Юрій Храмєєв — людина, яку учасники мережі, згідно з обвинувальним актом, називали «босом».

«Агентство. Новости», вивчивши витоки даних та старі російські публікації, з’ясувало чимало подробиць його біографії.

Храмєєву 63 роки. Він народився у Тамбовській області.

У російському інтерв’ю початку 2000-х років він розповідав, що у 1986 році закінчив Новосибірське вище військове командне училище, після чого близько десяти років служив у спеціальних підрозділах внутрішніх військ і побував у кількох «гарячих точках».

У тому ж матеріалі його називали першим командиром Північно-Західного ЗМОП — російського аналога ОМОН — та керівником зведеного загону міліції Санкт-Петербурга у Чечні.

Після чеченських відряджень Храмєєв отримував державні нагороди.

Правозахисний центр «Меморіал» свого часу повідомляв про один особливо похмурий епізод.

У січні 2001 року силовики під керівництвом Храмєєва затримали жителя чеченського села Гойти Шаміля Шаїпова. Пізніше його тіло знайшли у лісосмузі.

Згідно з витоками, які вивчало «Агентство», у 1994 році Храмєєва також відсторонювали від посади заступника командира ЗМОП у зв’язку зі справою про шахрайство.

Проте служба на цьому не закінчилася.

За тими ж даними, він залишався в системі внутрішніх справ щонайменше до 2017 року, а у 2023–2025 роках очолював приватну охоронну компанію «Торнадо».

У вересні 2023 року Храмєєв написав у соцмережах, що перебуває «за стрічкою» — так у Росії часто називають окуповані українські території — і приблизно раз на місяць приїжджає до Санкт-Петербурга.

У травні 2026 року він зустрічався зі школярами в Ленінградській області.

В описі цієї зустрічі Храмєєва назвали учасником «усіх локальних конфліктів» із 1986 року й до сьогодні та зазначили, що державні нагороди він отримував із рук Володимира Путіна.

Ця деталь сама по собі, звісно, не доводить участі Путіна у злочинах, які інкримінують Храмєєву.

Але ще цікавіше те, що записано безпосередньо в американському обвинувальному акті.

За даними прокуратури США, сам Храмєєв під час контакту із завербованим громадянином США розповідав, що в молодості працював разом із Путіним.

Чи відповідає це твердження дійсності, незалежно не встановлено.

Однак саме так, за версією американських слідчих, він намагався представити власну вагу та зв’язки.

Як американець вийшов на «боса»

Один із найцікавіших епізодів справи описаний у обвинувальному акті доволі докладно.

Приблизно 24 червня 2025 року громадянин США зустрів на російсько-естонському кордоні людину, яку слідство пізніше ідентифікувало як Кирила Храмєєва.

Кирило запропонував американцеві поїхати за певною адресою у Вільнюсі та сфотографувати її.

Американець виконав завдання й передав фотографії через месенджер.

Після цього Кирило звів його з людиною, яку представив як свого «боса» і «полковника».

Саме під час цієї розмови Храмєєв-старший нібито розповів, що колись працював із Путіним.

Пізніше він запропонував американцеві близько 25 тисяч доларів за вбивство російського опозиціонера в Литві.

Американець відмовився.

Тоді йому запропонували інші завдання — підпал складу або електричної підстанції.

Цей епізод особливо важливий, бо показує не лише кінцевий злочинний задум, а й сам механізм роботи мережі: випадковий або напіввипадковий контакт, невелике тестове завдання, фотографування об’єкта, поступове підвищення ставки, а потім пропозиція серйозного злочину.

Син «полковника» працював на кордоні

27-річний Кирило Храмєєв народився у Санкт-Петербурзі.

За даними журналістського розслідування, він закінчив Суворовське військове училище МВС, а пізніше був пов’язаний із Московським прикордонним інститутом ФСБ.

У телефонних книгах його номер зберігали під іменами «Кирило Прикордонник», «Івангород Кирило», «Кирило Опер» та «Товариш Старшина».

У Telegram він перебував у чаті, присвяченому переходу Нарва — Івангород.

Дані про доставки також пов’язували його з Івангородом.

Один із читачів «Агентства. Новости», який перетинав російсько-естонський кордон наприкінці 2022 року, заявив, що, на його думку, саме Храмєєв-молодший допитував його під час проходження контролю.

Чоловік розповів, що його на дві години відвели до окремого приміщення та розпитували про ставлення до війни, роботу, місце проживання, дітей і родичів у Росії.

За його словами, прикордонники також переконували його, що російські медіа говорять правду, а західні — брешуть.

«Агентство» окремо наголосило, що незалежно підтвердити саме цей епізод не змогло.

І це важливе редакційне уточнення, яке варто зберігати.

Історія з весіллям Трампа-молодшого

Майже одночасно з оприлюдненням справи про російську розвідувальну мережу у США вибухнула ще одна історія — вже навколо сім’ї Трампа.

ABC News із посиланням на розслідування ProPublica повідомило, що російський бізнесмен Умар Кремльов оплатив частину святкувань після весілля Дональда Трампа-молодшого та Беттіни Андерсон.

За даними медіа, йшлося про оренду приватного острова та інші витрати.

Генеральний прокурор Тодд Бланш заявив, що наразі не бачить підстав для розслідування цієї історії та не має інформації про порушення закону.

Це принципово інша справа, і прямого зв’язку між Кремльовим та обвинуваченими у справі російської розвідувальної мережі немає.

Але політично обидві історії виникли в дуже незручний для Білого дому момент.

Трамп продовжує говорити про особливе розуміння Путіна та про можливість домовитися з ним.

А його власне Міністерство юстиції тим часом заявляє про мережу, яка, за версією слідства, діяла на користь російських спецслужб, готувала замовні вбивства у США, вербувала американських громадян і організовувала терористичні атаки в країнах, що підтримують Україну.

Сам Трамп публічно цю справу поки детально не коментував.

І саме це робить її політично значно цікавішою, ніж черговий епізод дискусії про його особисті симпатії чи антипатії.

Бо тут питання вже не в тому, наскільки добре президент США «знає Путіна».

Питання в тому, як Вашингтон має будувати відносини з Кремлем, якщо власні американські прокурори стверджують, що російські спецслужби організовували насильницькі операції не лише проти європейських союзників США, а й безпосередньо на американській території.

І на це запитання одними телефонними розмовами з Москвою відповісти вже значно складніше.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover